Понеділок, 23 Грудня

Позиція УАМП в контексті обговорення Концепції реформування юридичної освіти

Звернення Української асоціації міжнародного права щодо проекту Концепції реформування юридичної освіти

 

25 березня 2019 року Міністерство юстиції України спільно з Міністерством освіти і науки України запропонували для громадського обговорення проект Концепції реформування юридичної освіти, мета якої – створення умов для модернізації змісту юридичної освіти.

Всеукраїнське громадське об’єднання «Українська асоціація міжнародного права» (далі ‑ УАМП), найбільше всеукраїнське об’єднання юристів-міжнародників, у порядку громадського обговорення запропонованого проекту, вважає за необхідне зауважити таке.

УАМП загалом поділяє думку щодо доречності обговорення питання про реформування української юридичної освіти. Темп розвитку сучасного світу та все зростаючі вимоги роботодавців до випускників змушують запроваджувати нові методи та підходи у навчанні, розробляти нові та корегувати існуючі навчальні плани, започатковувати вивчення нових дисциплін та відмовлятися від вивчення аспектів, які втратили свою актуальність. І якщо заклад вищої освіти ігнорує загальну необхідність такого постійного реформування, то це швидко призводить до втрати його єдиного клієнта – абітурієнта, а разом з ним і усього змісту існування закладів вищої освіти.

Роль держави у регулюванні процесу такого реформування повинна зводитися до мінімуму, а саме – необхідного гарантування належної якості освіти та контролю за можливістю виконати взяті закладом вищої освіти на себе зобов’язання перед абітурієнтом. Надмірне регулювання вищої освіти суперечить принципу академічної свободи та загалом характеризується радянським авторитарним підходом. І так звана «криза» вищої освіти викликана не стільки відсутністю регулювання, скільки відсутністю змістовного розуміння понять «якісна» освіта та «неналежний» контроль з боку держави щодо надавачів такої освіти.

У той же час, УАМП змушена констатувати, що поданий на громадське обговорення проект Концепції реформування юридичної освіти потребує суттєвого доопрацювання, з викладених нижче підстав.

Метою проекту Концепції, за визначенням її авторів, є створення умов для модернізації змісту юридичної освіти. Таким чином, запропонований проект Концепції, як логічно видається, для досягнення цієї мети повинен дати відповідь на просте питання: що таке якісна юридична освіта? Утім, проект Концепції такої відповіді, на жаль, не дає, пропонуючи змінити лише форму юридичної освіти, а не її зміст.

Виходячи з блок-схеми пропонованої системи юридичної освіти, яка наводиться у короткому змісті Концепції,«якісна» юридична освіта – це освіта, яка дає доступ до регульованих правничих професій, тобто дві освітні програми: молодшого бакалавра та наскрізна магістра. Приймаючи такий підхід, переходимо до головного: зміст цих освітніх програм, який робить їх дійсно «якісними» у порівнянні з іншими, «менш якісними» освітніми програмами. Однак, у проекті Концепції не міститься жодних пояснень про змістовне наповнення цієї «якісної» юридичної освіти. Проект Концепції містить лише пункт 2.6. «Зміст освітніх програм для здобувачів вищої юридичної освіти», в якому відсутній поділ освітніх програм за будь-якими критеріями. Так, розробники проекту Концепції допускають можливість самостійного визначення закладом вищої освіти або органом державної влади певної освітньої програми як «якісної», а іншої – як «менш якісної», і при цьому жодним чином не доводять необхідність виокремлення освітньої програми, що дає доступ до регульованих правничих професій. Вважаємо неприпустимим звуження процесу реформування юридичної освіти лише до визначення її нової форми без чіткого визначення щодо змістовного наповнення.

Разом з тим, проект Концепції оперує чітко визначеним обсягом відповідних освітніх програм, чітко визначеним обсягом кредитів, що можуть бути перезараховані при переході з однієї освітньої програми на іншу. Це може свідчити або про замовчування (свідоме чи несвідоме) певної інформації або ж про штучність  або навіть вигаданість такого чіткого обсягу. УАМП вважає обидва зазначені варіанти неприйнятними.

Відсутність змістовного наповнення наскрізної освітньої програми магістра, що дає доступ до регульованих правничих професій, створює дискримінаційний підхід по відношенню до студентів спеціальності 293 «Міжнародне право» просто на тій основі, що такі студенти обрали цю спеціальність. І навіть якщо уявити ситуацію, що навчальний план освітніх програм бакалавр та магістр спеціальності 293 «Міжнародне право» (термін навчання – 6 років) буде повністю відповідати навчальному плану освітніх програм молодший бакалавр та магістр за спеціальністю 081 «Право» (термін навчання – 5,5 років), то студенти спеціальності 293 «Міжнародне право» все одно не отримають доступу до регульованих правничих професій. При цьому, в уже згаданому пункті 2.6 проекту Концепції прямо згадується «використання та огляд рішень національних та міжнародних судів, зокрема, практики Європейського суду з прав людини», що є більш характерним саме для спеціальності міжнародного права, ніж для правознавства.

У той же час УАМП наголошує, що попри постійні розмови про необхідність реформування юридичної освіти та запит у суспільстві на справедливість, досі відсутні професійні стандарти юриста. Проект Концепції ж, передбачаючи можливість їхнього прийняття у майбутньому, навіть не намагається розкрити їхній зміст. Саме відсутність таких стандартів і є однією з ключових причин проблем юридичної освіти.

Фахівці Української асоціації міжнародного права готові долучитись до  розробки та затвердження переліку професійних стандартів юриста, яким повинні відповідати випускники спеціальностей 081 «Право» та 293 «Міжнародне право», що прагнуть отримати професії адвокатів, нотаріусів, прокурорів, суддів. Саме такий підхід, через наявні компетентності, отримані навички, забезпечить справедливий та недискримінаційний доступ до правничих професій та дозволить випускати професіоналів.

Особливої уваги заслуговує той факт, що проект Концепції передбачає створення Центру тестування при Міністерстві юстиції України, що є прямим нехтуванням принципу академічних свобод закладів вищої освіти. Вступні іспити, навчання та випускні іспити, як і видачу дипломів, присвоєння академічної кваліфікації повинні проводити та здійснювати заклади вищої освіти, які отримали ліцензію на здійснення освітньої діяльності, професорсько-викладацький склад, який присвятив цьому усе життя, а не державні органи та інші установи, які мають інші завдання та функції. Крім того, для них передбачена, або як у цьому випадку не передбачена взагалі, різна відповідальність за перелічені дії. Академічну кваліфікацію, на відміну від професійної, може надавати виключно заклад вищої освіти. Крім того, Законом України “Про вищу освіту” передбачений механізм контролю за якістю вищої освіти, якого необхідно дотримуватися як закладам вищої освіти, якщо вони й надалі бажають продовжувати провадити освітню діяльність, так й органам державної влади, які наділені контрольними повноваженнями. Даний проект Концепції не корелюється із чинним на сьогоднішній день законодавством України про освіту, а в деяких аспектах й суперечить йому. Видається, що проект Концепції слугує інструментом для створення бар’єрів до доступу до освіти.

Доводимо до вашого відома, що ВГО “Українська асоціація міжнародного права”, як заінтересована сторона, у складі всіх своїх членів висловлює свій одноголосний протест проти прийняття Концепції реформування юридичної освіти у запропонованому для громадського обговорення вигляді.

Основні зауваження до проекту Концепції зводяться до наступного: 1) не даючи визначення поняття «якісна юридична освіта», проект Концепції не пропонує шляхів вирішення зазначених у ній проблем та не вирішує поставлених перед нею завдань; 2) проект Концепції штучно, абсолютно беззмістовно та дискримінаційно виокремлює освітні програми, що дають доступ до регульованих правничих професій; 3) зазначаючи, що нормативний зміст освіти формується у термінах програмних результатів навчання, проект Концепції жодним чином не визначає загальні та фахові компетентності; 4) проект концепції передбачає передачу Міністерству юстиції України не характерних йому владних повноважень з оцінки якості освіти, а також створює корупційні ризики; 5) проект Концепції суперечить Закону України “Про вищу освіту” у світлі обмеження автономії закладу вищої освіти та позбавлення можливості видачі диплому із зазначенням здобутої кваліфікації, оскільки відповідно до п.3 ст.7 вищезазначеного Закону саме заклад вищої освіти зазначається у виданому ним дипломі із присвоєнням кваліфікації.

Також зазначаємо, що право на освіту є основоположним правом людини, гарантованим Конституцією України, а будь-який нормативно-правовий акт може бути поданий на експертизу щодо відповідності їй.

Додатково просимо повідомити про оприлюднення звіту про результати публічного громадського обговорення проекту Концепції реформування юридичної освіти.