25-26 жовтня 2018 року в Одеському Будинку вчених відбулася Міжнародна наукова конференція «ГОЛОКОСТ І МІЖНАРОДНЕ ПРАВО» (HOLOCAUST AND INTERNATIONAL LAW), присвячена 70-річчю прийняття Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього, 9 грудня 1948 року. Конференція відбулась у пам’ятні дати вбивства єврейського населення м. Одеси у порохових складах у 1941 р.
Організатори конференції (Українська асоціація міжнародного права, Одеський музей Голокосту, Фонд підтримки фундаментальних досліджень) зосередили увагу на впливі Голокосту на формування доктрини і практики міжнародного права щодо попередження злочину геноциду і покарання за нього, а також на відображенні цих трагічних подій у міжнародно-правовій свідомості.
Проблематика конференції включала питання розвитку міжнародного права в контексті осмислення поняття Голокосту; ретроспективної відповідальності в контексті злочинів геноциду; сучасного стану інтерпретації Голокосту юристами-міжнародниками; осмислення вироку Нюрнберзького трибуналу в теорії і практиці сучасного міжнародного права; еволюції розуміння злочину геноциду в доктрині міжнародного права; впливу концепції злочину геноциду на розвиток міжнародного гуманітарного права; проблематики реституції за шкоду після Другої світової війни в сучасних міжнародних відносинах; Бухарестського процесу і його наслідків.
У конференції взяли участь відомі фахівці в галузі міжнародного права, судді та адвокати, представники Генерального консульства Румунії в Одесі та Генерального консульства Республіки Польща в Одесі.
Зі вступними промовами виступили перший віце-президент Української асоціації міжнародного права, Президент Європейського комітету з питань запобігання катуванням, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Микола Гнатовський, представник Американського єврейського об’єднаного розподільчого комітету Яна Елькіна та директор Музею Голокосту в Одесі Павло Козленко.
На відкриті Конференції прозвучав «Кадіш» О. Галича у виконані чудових артистів – Олексія Семанищева та Іллі Змеєва, що створило відповідну емоційну атмосферу конференції.
У першій сесії з доповіддю виступили доцент Микола Гнатовський, який звернув увагу на значення Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього 1948 року, роль превенції у запобіганні злочину геноцид та важливість зміцнення системи міжнародної кримінальної юстиції у питанні міжнародної кримінальної відповідальності за злочин геноциду.
Юрист, історик, професор Варшавського університету Адам Редзік присвятив свою доповідь маловідомим сторінкам історії натхненника, ідеолога, автора концепції «злочину проти геноциду» Рафала Лемкіна, а також спільним і відмінним ознакам злочину геноциду у концепції Р. Лемкіна та поглядах Г. Лаутерпахта і термінам, що містить Конвенція 1948 р. і Статут Міжнародного Кримінального Суду.
Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим професор Борис Бабін виступив з досить актуальною темою невивчених уроків з подій скоєння злочину геноциду у Криму.
Завершальна доповідь першої секції голови Центру міжнародних прав людини, доцента кафедри міжнародного та європейського права юридичного факультету Національного університету «Києво-Могилянська академія», професора Мирослави Антонович була присвячена специфіці та спільним рисам Голокосту та Голодомору як злочинів геноциду, у якій доповідачка аргументувала, чому злочин Голодомору слід кваліфікувати як злочин геноциду. Модератором сесії виступила доцент Наталія Хендель.
Другу сесію розпочав керівник апарату Конституційного суду Республіки Вірменія, координатор Центру юридичних досліджень геноциду вірмен (Єреван, Вірменія), виконавчий директор Міжнародного аналітичного центру «Конституційна культура», член Ради піклувальників музею геноциду вірмен Володимир Варданян з доповіддю щодо доконвенційного міжнародно-правового регулювання злочину геноцид. Він використав точну алегорію щодо ставлення сучасних держав до обвинувачень у геноциді, зазначивши, що сучасна міжнародно-правова спільнота розглядає геноцид як тяжкий міжнародно-правовий гріх.
Наступною була доповідь доцента юридичного факультету Вищої школи економіки Гліба Богуша, у якій розглядалося дискусійне питання – чи є необхідним розроблення та затвердження нової конвенції про геноцид.
Спікери відзначили як переваги та значення, так і недоліки Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього 1948 року, зосередивши увагу на відсутність дієвих механізмів імплементації Конвенції 1948 р.
Головний науковий співробітник Інституту законодавства Верховної Ради України, професор Михайло Баймуратов обґрунтовано розкрив значення Голокосту як складового фактору у формуванні та розвитку міжнародного гуманітарного права.
Емоційною та ґрунтовною була доповідь завідувача кафедри теорії та історії держави і права Міжнародного гуманітарного університету (Одеса), професора Наталії Крестовської, яка розкрила питання долі дітей як жертв злочину геноциду. Вона наголосила на тому, що розвиток міжнародного ювенального права, головна мета якого – забезпечення пріоритету допомоги дітям в екстремальних ситуаціях – тісно пов’язана з формуванням концепції злочину геноциду та механізму його запобігання та покарання. Частка дітей зазвичай сягала половини і навіть більше загальної кількості загиблих від геноциду. Жертвами геноциду утім є не тільки загиблі діти, але й скалічені діти, діти, позбавлені нормальних умов для виживання та розвитку, ті, з них, хто став свідком знущань над членами своєї сім’ї чи членами своєї групи, і навіть ті діти, яких дорослі втягнули у вчинення злочину геноциду. Зважаючи на певні прогалини у міжнародно-правовому механізмі запобігання злочину геноциду та покарання за нього у частині пріоритетного захисту дітей, Наталія Крестовська висловила пропозицію щодо розроблення Додаткового протоколу до Конвенції про права дитини щодо захисту дітей-жертв геноциду. Модератором сесії був доцент Микола Гнатовський.
В окремому виступі координатор Південного регіонального центру Української асоціації міжнародного права, професор Тимур Короткий і доцент Наталія Хендель розповіли про досвід використання художніх фільмів при викладанні дисциплін «Міжнародне кримінальне право», «Міжнародне гуманітарне право», «Міжнародне право прав людини», «Міжнародне правосуддя» та висвітлення теми Голокосту.
Другий день конференції розпочався з доповіді головного історика Яд ва-Шем, керівника Центру Кантора в Тель-Авівському університеті, професора Діни Порат, яка підняла дуже важливе питання неприпустимості заперечення Голокосту через призму міжнародного права та внутрішньодержавного законодавства.
Керівник громадської організації «Агенти змін!», координатор Модуля Жана Моне «ЄС як глобальний актор та агент зміни» Даріна Дворніченко проаналізувала роль Європейського Союзу у запобіганні злочину геноциду. Метою доповіді було визначення досягнень та проблемних аспектів у політиці ЄС, спрямованої на превенцію геноциду. Авторка проаналізувала дії ЄС щодо подій у Мьянмі та регіоні Дарфур, а також запропонувала власні рекомендації щодо підвищення ефективності ЄС у питанні превенції геноциду.
Заступник координатора Південного регіонального центру Української асоціації міжнародного права, науковий радник адвокатського об’єднання «Баррістерс» Микола Пашковський та експерт Фонду підтримки фундаментальних досліджень Людмила Пашковська детально розкрили роль національних судів у попередженні та покаранні злочину геноциду, а також імплементації міжнародно-правових норм у національне законодавство на прикладі злочину Голодомору на території сучасної України.
Аксіологічний аспект став ключовим у промові професора кафедри філософії та методології знань ОНУ імені І. І. Мечникова Оксани Довгополової. Професор О. Довгополова запропонувала оптику проблеми превенції злочинів геноциду через розвинення механізмів критичного осмислення систем цінностей у громадянському суспільстві. На думку доповідачки, не історичні аналогії, а ретельний аналіз ціннісних ієрархій учасників політичного протистояння дозволяє виявити ті паростки, що можуть призвести до злочину геноциду.
Голова Одеського регіонального конгресу Ромів Сергій Єрмошкин комплексно охарактеризував злочин Калітраш (нацистський геноцид проти ромів) в історичному та міжнародно-правовому аспектах, та звернув увагу на необхідність захисту прав етнічних меншин сьогодні в Україні та Європі на прикладі громадських об’єднань ромів і сінті.
Радник з правових питань громадської організації «Десяте квітня» Олена Прокопишина розкрила роль медіа в підбурюванні до злочину геноциду через мову ворожнечі.
Директор Музею Голокосту в Одесі Павло Козленко познайомив учасників конференції з невідомими сторінками історії Бухарестського процесу, а також зі злочинами, скоєними на території Одеської області під час воєнних дій у період Другої світової війни.
Із заключним словом від організаторів Конференції виступив професор Тимур Короткий, відзначивши високий рівень доповідей та актуальність конференції, підвів стислі підсумки та висловив пропозицію щодо щорічного проведення зазначеної Конференції в Одесі у жовтні кожного року, яка була підтримана учасниками.
Після завершення наукової частини учасники конференції відвідали Музей Голокосту в Одесі та одеські пам’ятні місця Голокосту. Віддали данину пам’яті жертвам Голокосту в Одесі та Праведникам Миру у Прохоровському сквері, після чого голова Одеської регіональної асоціації євреїв – колишніх в’язнів гетто і нацистських концтаборів Роман Шварцман закрив конференцію.
Спонсорами та партнерами конференції виступили Американський єврейський об’єднаний розподільчий комітет, Одеський Вірменський культурний центр ім. Л.Х. Калустяна, Адвокатське об’єднання «Баррістерс», ГО Фонд «Професійний розвиток», Європейська правнича компанія.
Інформаційні партнери конференції – Інформаційне агентство «Українське право», телеканал А-1 (Одеса), видавництво «Фенікс» (Одеса).
За підсумками конференції були здійснені наступні публікації та інтерв’ю:
- Прес-реліз конференції: Інформаційне агентство «Українське право» http://ukrainepravo.com/international_law/public_international_law/golokost-i-mizhnarodne-pravo/
- Інтерв’ю з Володимиром Варданяняном. Телеканал А-1 (Одеса) https://youtu.be/FMJ6s6UJL78
- Інтерв’ю з Миколою Гнатовським. Телеканал А-1 (Одеса) https://www.youtube.com/watch?v=-DUxY5Zd65c&app=desktop
- Інтерв’ю з Оксаною Довгополовою та Павлом Козленко. Телеканал А-1 (Одеса) https://www.youtube.com/watch?v=EPUhUcvQ7dc
- Інтерв’ю з Миколою Пашковським та Сергієм Ермошкіним. Телеканал А-1 (Одеса) https://www.youtube.com/watch?v=madNePiJO2I
- Наталія Крестовська. Діти як жертви злочину геноциду. Інформаційне агентство «Українське право». http://ukrainepravo.com/scientific-thought/naukova-dumka/dity-yak-zhertvy-zlochynu-genotsydu/
- Адам Редзік. Шлях Рафаеля Лемкіна до концепції геноциду. Інформаційне агентство «Українське право». http://ukrainepravo.com/scientific-thought/naukova-dumka/shlyakh-rafaelya-lemkina-do-kontseptsiyi-genotsydu/
- Ірина Назарчук. Старий злочин із новою назвою: Голодомор, Голокост та інші геноциди. Радіо Свобода. https://www.radiosvoboda.org/a/29595567.html
Як Рафаель Лемкін переконав світ визнати геноцид злочином. Інформаційне агентство «Українське право». http://ukrainepravo.com/international_law/public_international_law/yak-rafael-lemkin-perekonav-svit-vyznaty-genotsyd-zlochynom/