uken

ІСТОРІЯ УАМП

ІСТОРІЯ УАМП

У 1862 р., виступаючи на засіданні Лондонського юридичного товариства з доповіддю “Про сучасний стан науки міжнародного права” (згодом на цю тему було опубліковано статтю), професор Харківського університету Д. І. Каченовський звернув увагу зарубіжних вчених на проблему накопичення доктринального і документального матеріалу з міжнародного права. “В різних країнах світу, зауважив він, – публікується така кількість міжнародно-правових досліджень і укладається першоджерел з міжнародного права, що без відповідного систематичного курсу, чисельний науково-практичний матеріал може заблокувати розвиток науки міжнародного права в цілому”.

Д. І. Каченовський запропонував створити таку міжнародну громадську інституцію, до якої б увійшли провідні вчені в галузі міжнародного права. “Вони, – вважав він, – могли б високопрофесійно провести не тільки систематизацію міжнародного права, а й визначити актуальні напрямки розвитку науки”.

Провідні вчені Європи (І.К.Блюнчлі, Ф. фон Гольцендорф та інші) схвально зустріли ідею Д.І. Каченовського і запропонували свої можливості для її реалізації. Вчені Англії, Бельгії, Швейцарії, Франції, Іспанії (Манчіні, Лібер, Ромен-Жакмен) та інших країн наступне десятиріччя після виступу Д.І. Каченовського в Лондонському юридичному товаристві ведуть активну роботу по створенню запропонованої українським вченим міжнародної інституції. На жаль, самому професору не вдалося побачити, як була реалізована його ідея. Захворівши на туберкульоз, він помер в 1872 році у віці 45 років.

Вже в 1873 р. його послідовники засновують в Генті (Бельгія) Інститут міжнародного права і в Англії – Асоціацію для реформи і кодифікації міжнародного права, за якою згодом закріпилась назва – Асоціація міжнародного права.

Інститут міжнародного права функціонує на основі індивідуального членства провідних вчених різних країн. Серед його членів-засновників був і інший професор Харківського університету В.П. Даневський. 17 провідних вчених Європи, яких об’єднала ідея Д.І. Каченовського, видали (під редакцією Ф. фон Гольцендорфа) фундаментальну працю (4 томи) з курсу міжнародного права. Це було вдячно сприйнято як увічнення пам’яті вченого з Харкова.

Асоціація міжнародного права функціонує за національною основою. До її складу входять національні асоціації міжнародного права.

Багато зусиль для популяризації ідей Інституту міжнародного права і Асоціації міжнародного права в дореволюційній Росії доклали:
– проф. В.Н. Олександренко (народ. 1861 р. в м.Ніжин, помер в 1909 р., див. статтю “Про XV сесію Інституту міжнародного права в Парижі” – Журнал Юридического общества, 1894, № 6, с.69-72);
– проф. Новоросійського (Одеського) університету П.Є. Казанський (народ. у 1866 р., див. роботу “Інститут міжнародного права” – Казань 1893 р.);
– випускник Київського університету Л.-Л. З. Слонімський (народ. у 1850 р., див. зауваження з приводу діяльності Асоціації міжнародного права, “Журнал гражданского и уголовного права”, 1881, № 5, с. 150-160);
– учень П.Є. Казанського М.М. Кравченко, який під його керівництвом був підготовлений до професорського звання (народ. у 1881, помер у 1955 р., див. статтю в “Новом Энцеклопедическом словаре Брокгауза-Эфрона” т.19, с.513-516).

У 1880 році в Росії було створено національну асоціацію міжнародного права під назвою “Общество международного права“. Вона об’єднала фахівців в галузі міжнародного права з основних центрів тодішньої Росії (Академія Наук, Московський, Петербургський, Харківський, Казанський, Томський, Новоросійський (Одеський), Варшавський університети, Університет Св. Володимира в Києві, Олександрівський університет в Гельсінфорсі).

Асоціацію було затверджено 1 липня 1880 р. Її метою було:
– сприяння розвитку міжнародного права;
– розповсюдження вірних поглядів на міжнародні відносини;
– опікування всіх спроб кодифікації міжнародного права;
– сприяння становленню і зміцненню доброзичливих міжнародних відносин і миролюбних поглядів.

Асоціація заснувала свій друкований орган, який за браком коштів, так і не вийшов у світ. Помітного впливу на науку і практику міжнародного права “Общество международного права” не справило, а згодом, через революційні події в Росії, асоціація припинила своє існування.

Лише в 1957 р. ЦК КПРС дав згоду на заснування Радянської Асоціації міжнародного права. Україні, яка була членом ООН і формально визнавалась радянськими політиками суб’єктом міжнародного права, як і іншим радянським республікам не дозволялось не тільки створення власної асоціації, а й регіонального (республіканського) відділення. З розпадом СРСР припинили своє існування і Радянська Асоціація міжнародного права.

У 1993 р. в Києві засновується Українська Асоціація міжнародного права, її головою (президентом) обирається проф. В.Г. Буткевич. На установчих зборах (з’їзді) ухвалюються Статут і Програма Асоціації. Разом з тим, виходячи з того, що були відсутні повні данні про наявність вчених і практиків в галузі міжнародного права в різних регіонах України, було прийнято рішення перенести реєстрацію Асоціації на ІІ з’їзд, коли будуть зібрані дані і створені регіональні відділення. На сьогодні вдалося зібрати відповідні дані про фахівців з 23 областей України, Кримської АР, Севастополя і Києва. На установчих зборах було також прийнято рішення про видання “Українського щорічника міжнародного права” і обрано редактором В.І. Євінтова. Але через відсутність коштів, щорічник не друкувався.

26 листопада 1999 року у м. Києві пройшла Установча конференція по створенню Української асоціації міжнародного права.

Ініціаторами цієї події стали провідні фахівці в галузі міжнародного права та правових наук – науковці, викладачі вузів, працівники міністерств та відомств, народні депутати, практикуючі юристи та адвокати.

Засновниками УАМП стали: Міністерство закордонних справ України, Академія правових наук України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Інститут міжнародних відносин Київського університету ім. Тараса Шевченка, Дипломатична академія при МЗС України, Українська академія зовнішньої торгівлі.

Конференція зібрала близько двохсот учасників з Чернігова, Херсону, Львова, Донецька, Миколаєва, Рівного, Тернополя, Дніпропетровська, Луганська, Харкова, Закарпаття, Одеси, Запоріжжя, Чернівців та Києва.

Установча конференція обрала Президентську Раду УАМП, яка одностайно затвердила О. В. Задорожнього, народного депутата України, засновника юридичної фірми “Проксен” Президентом асоціації. Також було затверджено Статут УАМП, згідно з яким Українська асоціація міжнародного права – це неприбуткова громадська організація наукового і практичного характеру. Її завдання – сприяння розвитку вітчизняної науки міжнародного права на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права; пошук рішень, які б сприяли подальшому розвитку та кодифікації міжнародного права; формування громадської експертної думки щодо міжнародно-правових проблем, які постають перед Україною і в міжнародному співтоваристві в цілому.