uken

ІСТОРІЯ УАМП

ІСТОРІЯ УАМП

У 1862 р., виступаючи на засіданні Лондонського юридичного товариства з доповіддю “Про сучасний стан науки міжнародного права” (згодом на цю тему було опубліковано статтю), професор Харківського університету Д. І. Каченовський звернув увагу зарубіжних вчених на проблему накопичення доктринального і документального матеріалу з міжнародного права. “В різних країнах світу, зауважив він, – публікується така кількість міжнародно-правових досліджень і укладається першоджерел з міжнародного права, що без відповідного систематичного курсу, чисельний науково-практичний матеріал може заблокувати розвиток науки міжнародного права в цілому”.

Д. І. Каченовський запропонував створити таку міжнародну громадську інституцію, до якої б увійшли провідні вчені в галузі міжнародного права. “Вони, – вважав він, – могли б високопрофесійно провести не тільки систематизацію міжнародного права, а й визначити актуальні напрямки розвитку науки”.

Провідні вчені Європи (І.К.Блюнчлі, Ф. фон Гольцендорф та інші) схвально зустріли ідею Д.І. Каченовського і запропонували свої можливості для її реалізації. Вчені Англії, Бельгії, Швейцарії, Франції, Іспанії (Манчіні, Лібер, Ромен-Жакмен) та інших країн наступне десятиріччя після виступу Д.І. Каченовського в Лондонському юридичному товаристві ведуть активну роботу по створенню запропонованої українським вченим міжнародної інституції. На жаль, самому професору не вдалося побачити, як була реалізована його ідея. Захворівши на туберкульоз, він помер в 1872 році у віці 45 років.

Вже в 1873 р. його послідовники засновують в Генті (Бельгія) Інститут міжнародного права і в Англії – Асоціацію для реформи і кодифікації міжнародного права, за якою згодом закріпилась назва – Асоціація міжнародного права.

Інститут міжнародного права функціонує на основі індивідуального членства провідних вчених різних країн. Серед його членів-засновників був і інший професор Харківського університету В.П. Даневський. 17 провідних вчених Європи, яких об’єднала ідея Д.І. Каченовського, видали (під редакцією Ф. фон Гольцендорфа) фундаментальну працю (4 томи) з курсу міжнародного права. Це було вдячно сприйнято як увічнення пам’яті вченого з Харкова.

Асоціація міжнародного права функціонує за національною основою. До її складу входять національні асоціації міжнародного права.

Багато зусиль для популяризації ідей Інституту міжнародного права і Асоціації міжнародного права в дореволюційній Росії доклали:
– проф. В.Н. Олександренко (народ. 1861 р. в м.Ніжин, помер в 1909 р., див. статтю “Про XV сесію Інституту міжнародного права в Парижі” – Журнал Юридического общества, 1894, № 6, с.69-72);
– проф. Новоросійського (Одеського) університету П.Є. Казанський (народ. у 1866 р., див. роботу “Інститут міжнародного права” – Казань 1893 р.);
– випускник Київського університету Л.-Л. З. Слонімський (народ. у 1850 р., див. зауваження з приводу діяльності Асоціації міжнародного права, “Журнал гражданского и уголовного права”, 1881, № 5, с. 150-160);
– учень П.Є. Казанського М.М. Кравченко, який під його керівництвом був підготовлений до професорського звання (народ. у 1881, помер у 1955 р., див. статтю в “Новом Энцеклопедическом словаре Брокгауза-Эфрона” т.19, с.513-516).

У 1880 році в Росії було створено національну асоціацію міжнародного права під назвою “Общество международного права“. Вона об’єднала фахівців в галузі міжнародного права з основних центрів тодішньої Росії (Академія Наук, Московський, Петербургський, Харківський, Казанський, Томський, Новоросійський (Одеський), Варшавський університети, Університет Св. Володимира в Києві, Олександрівський університет в Гельсінфорсі).

Асоціацію було затверджено 1 липня 1880 р. Її метою було:
– сприяння розвитку міжнародного права;
– розповсюдження вірних поглядів на міжнародні відносини;
– опікування всіх спроб кодифікації міжнародного права;
– сприяння становленню і зміцненню доброзичливих міжнародних відносин і миролюбних поглядів.

Асоціація заснувала свій друкований орган, який за браком коштів, так і не вийшов у світ. Помітного впливу на науку і практику міжнародного права “Общество международного права” не справило, а згодом, через революційні події в Росії, асоціація припинила своє існування.

Лише в 1957 р. ЦК КПРС дав згоду на заснування Радянської Асоціації міжнародного права. Україні, яка була членом ООН і формально визнавалась радянськими політиками суб’єктом міжнародного права, як і іншим радянським республікам не дозволялось не тільки створення власної асоціації, а й регіонального (республіканського) відділення. З розпадом СРСР припинили своє існування і Радянська Асоціація міжнародного права.

У 1993 р. в Києві засновується Українська Асоціація міжнародного права, її головою (президентом) обирається проф. В.Г. Буткевич. На установчих зборах (з’їзді) ухвалюються Статут і Програма Асоціації. Разом з тим, виходячи з того, що були відсутні повні данні про наявність вчених і практиків в галузі міжнародного права в різних регіонах України, було прийнято рішення перенести реєстрацію Асоціації на ІІ з’їзд, коли будуть зібрані дані і створені регіональні відділення. На сьогодні вдалося зібрати відповідні дані про фахівців з 23 областей України, Кримської АР, Севастополя і Києва. На установчих зборах було також прийнято рішення про видання “Українського щорічника міжнародного права” і обрано редактором В.І. Євінтова. Але через відсутність коштів, щорічник не друкувався.

26 листопада 1999 року у м. Києві пройшла Установча конференція по створенню Української асоціації міжнародного права.

Ініціаторами цієї події стали провідні фахівці в галузі міжнародного права та правових наук – науковці, викладачі вузів, працівники міністерств та відомств, народні депутати, практикуючі юристи та адвокати.

Засновниками УАМП стали: Міністерство закордонних справ України, Академія правових наук України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Інститут міжнародних відносин Київського університету ім. Тараса Шевченка, Дипломатична академія при МЗС України, Українська академія зовнішньої торгівлі.

Конференція зібрала близько двохсот учасників з Чернігова, Херсону, Львова, Донецька, Миколаєва, Рівного, Тернополя, Дніпропетровська, Луганська, Харкова, Закарпаття, Одеси, Запоріжжя, Чернівців та Києва.

Установча конференція обрала Президентську Раду УАМП, яка одностайно затвердила О. В. Задорожнього, народного депутата України, засновника юридичної фірми “Проксен” Президентом асоціації. Також було затверджено Статут УАМП, згідно якого Українська асоціація міжнародного права – це громадська організація наукового і практичного характеру без мети отримання прибутку. Її завдання – сприяння розвитку вітчизняної науки міжнародного права на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права; пошук рішень, які б сприяли подальшому розвитку та кодифікації міжнародного права; формування громадської експертної думки щодо міжнародно-правових проблем, які постають перед Україною і в міжнародному співтоваристві в цілому.